6 класс. Задание на 21.01.2021. История. Тема: Александр Македонский
Уважаемые ученики 6 класса!
Возникающие вопросы задавайте в комментариях.
Тема: Александр Македонский
Македонський
цар Александр, син Філіппа, на відміну від багатьох інших володарів,
справедливо отримав прізвисько Великий. Величезні території від Єгипту і до р.
Інд були завойовані за короткий час (приблизно 10 років).
1.
Початок Східного
походу. Завоювання Сирії, Фінікії та Єгипту
Навесні
334 р. до н. е. Александр Македонський на чолі війська рушив у похід проти
Персії. Східний
похід було проголошено як помсту за руйнацію храмів під час походу Ксеркса.
Тоді йшлося про відвоювання в персів Малої Азії.
Малоазійські сатрапи, які підкорялися
Дарію III, вирішили дати бій Александру біля річки Гранік, що впадає в
Мармурове море. Битва відбулася в 334 р. до н. е. Перська армія зазнала
розгрому. Потім Александр рушив до малоазійських грецьких міст, звільняючи їх.
Наступна битва відбулася біля міста Ісс.
Військо персів налічувало приблизно 130 тис. вояків проти 30-40 тис. армії
Александра. Однак у найвідповідальніший момент Дарія
III охопила паніка. Долю битви визначила втеча царя. У полон потрапили мати,
дружина й дві доньки Дарія.
Після перемоги Александр рушив на південь. Спочатку він підкорив Сирію
та Фінікію. Найскладнішою для війська Александра виявилася облога Тіра. П’ять
місяців (січень-травень 332 р. до н. е.) трималися мешканці міста. Тільки
засипавши протоку, що відділяла острів, на якому стояло місто, від берега,
греко-македонці змогли захопити його.
І знову Александр рушив на південь – до Єгипту. Він звільнив цю державу
від перського панування. Тож македонського правителя в Єгипті зустріли як
визволителя. Тут він заклав нове місто, яке назвали на його честь Александрією.
Потім полководець пішов на захід від Нілу, у пустелю до оазиса Амона. Жерці
бога Амона проголосили Александра сином Амона, тобто богом і фараоном, – тільки
так народи Сходу могли визнати його законним правителем.
2.
Загибель Перської держави
Навесні Александр рушив далі. Дарій III також готувався до битви.
Перський цар обрав для бою зручну рівнину, де його нові колісниці та слони мали
б простір для дій. Там біля селища Гавгамели (територія сучасного Іраку) 1
жовтня 331 р. до н. е. відбулася одна з найбільших битв давнини. Армія персів
була вдвічі чисельніша за македонську: 95 тис. проти 47 тис. в Александра.
Проте попри таку значну перевагу перси зазнали нищівної поразки. Як і в битві
біля м. Ісс, Дарій III, оточений «безсмертними», побачивши Александра, утік з
поля бою. Дарій III зупинився в столиці Мідії. Александр тим часом без бою
захопив Вавилон. Потім македонська армія взяла столицю Персії Сузи, а також
резиденцію перських царів – місто Персеполь. Це місто цар піддав жорстокому
пограбуванню та знищенню.
Палац у Персеполі було зруйновано за
наказом Александра як помста персам. За що мстилися греко-македонці?
Дайте відповідь за допомогою пошуку інформації в інтернеті та підручнику
1. Де відбулася битва, після якої Александр здійснив похід на Сирію,
Фінікію та Єгипет?
2. Де відбулася вирішальна битва, що
призвела до падіння Перської держави?
Дарій III з невеликою групою охорони втік
до Парфії. Дорогою він був убитий своїми воєначальниками. Після смерті Дарія
III Александр став спадкоємцем його держави. Відтепер він вимагав до себе шани
богообранця, адже перебрав на себе владу, якої до нього не мав жоден з
правителів. Цар, зокрема, хотів, щоб усі перед ним падали на коліна, цілували
край його одягу. Греків і македонян такі вимоги дратували й обурювали.
Тож цар мусив шукати підтримки серед
місцевої верхівки. У колишніх сатрапіях були залишені місцеві правителі, але
їхню діяльність контролювали намісники Александра. Цар наказав карбувати нові
срібні монети. Було побудовано нові міста (понад З0). Майже всі вони були
названі на честь Александра.
Старанний учень філософа Аристотеля,
Александр розумів велич надбань грецької культури. Тому він поширював на Сході
нові досягнення землеробства, доводив переваги європейського шлюбу, переконував
не вбивати своїх літніх батьків, шанувати матерів.
Про які риси вдачі Александра
свідчить наведений уривок?
«Дарій вишикував своїх воїнів у
бойовий порядок і всю ніч, в оточенні солдатів зі смолоскипами, об'їздив їхні
ряди. До ранку, змучені безперервним напруженням, перські воїни ледве трималися
на ногах. Александр не хотів починати битву відразу. Після тяжкого переходу
людям потрібно було дати відпочинок, і цар, упевнений, що перси не зійдуть з
обраного ними місця, наказав своїм воїнам розташовуватися на ніч неподалік від
перських позицій. Македонські полководці з жахом дивилися на величезну рівнину,
звідки, як шум хвиль, долинав гомін голосів. Правильні ряди перських вогнищ
починалися зовсім поряд і тяглися вдалину, наскільки сягав погляд. Налякані
чисельністю ворожого війська, полководці на чолі з Парменіоном благали
Александра, якщо вже він вирішив давати бій тут, негайно напасти, не чекаючи
ранку, скориставшися темрявою, яка приховає малочисельність македонян. “Я не
краду перемог!” – відповів Александр та, відпустивши наближених, заснув міцним
сном».
3. Останній похід Александра
327 р. до н. е. Александр вирішив дійти до
«краю землі» – Індії. Наступного року
на березі річки Гідасп (східна притока Інду) він переміг військо місцевого царя
Пора, яке використовувало бойових слонів. Ця битва була останньою великою
битвою македонського царя в Східному поході. Втрати македонської армії були
відчутними, складний перехід у тропічних джунглях і запекла боротьба індійців
за свою землю вкрай виснажили стомлену армію, яка відмовилася йти далі. На
цьому Східний похід Александра було завершено. У 323 р. до н. е., розробляючи
плани наступного походу, Александр захворів і невдовзі помер.
Хронологічна таблиця подій
Східного походу Александра Македонського
|
Дата |
Подія |
Результат |
|
334 р. до н.е. |
Битва на р. Гранік |
Перемога македонян, відкрито
шлях до Малої Азії, грецьких міст, що перебували під перським володарюванням |
|
333 р. до н.е. |
Битва біля м. Ісс |
Перемога македонян |
|
332 р. до н.е. |
Облога та взяття Тіра |
Перемога македонян; перси
втратили Сирію, Фінікію |
|
332-331 рр. до н.е. |
Завоювання Єгипту |
Забезпечено підвіз
продовольства до Греції та інші області Македонської держави |
|
331 р. до н.е. |
Битва біля селища Гавгамели |
Повністю знищене військо Дарія
ІІІ |
|
326 р. до н.е. |
Війна в Індії |
Значне послаблення сил
македонського війська |
|
323 р. до н. е. |
Смерть Александ ра
Македонського |
Початок розпаду створеної в
процесі завоювання імперії Александра Македонського |
4. Виникнення елліністичних держав
Унаслідок Східного походу Александра
Македонського було створено нову світову державу. До її складу належали такі
землі: Македонія, яка зберігала свій традиційний лад; поліси європейської
Греції, які прагнули бути незалежними; Єгипет та Близький Схід, де наслідки
об’єднання двох цивілізацій були найвідчутнішими, та Середній Схід (Іран,
Середня Азія, північно-західна частина Індії), де існували лише острівці
грецької культури в новозаснованих містах. Щоб керувати величезною державою, що
постала на завойованих територіях, Александр мусив залучати до цього знать
підкорених держав.
Водночас він рішуче знімав з посад і позбавляв життя всіх, хто викликав
у нього підозру: і сатрапів, і колишніх соратників-командувачів. Майже в усіх частинах
держави влада належала колишнім командирам його армії – діадохам. Кожен з них мріяв про власну державу.
Щойно
помер володар, між колишніми соратниками Александра спалахнула запекла боротьба
за владу та землі. Врешті вона призвела до розпаду світової імперії та
створення держав, у яких влада була зосереджена в руках греків та македонців.
Ці держави називають елліністичними,
а період їх існування – еллінізмом.
Згаданий період тривав від завоювань Александра Македонського до З0 р. до н. е.
– доки
Рим не підкорив останню елліністичну державу – Єгипет.
Елліністичні держави поєднали в собі елементи грецької державності
(поліси, демократію тощо) та ідею божественної, необмеженої влади царя,
притаманну традиціям Сходу. Далеко за межі Греції поширилися грецька мова та
здобутки грецької культури. Розпочалося будівництво багатьох міст, які заселяли
як греки й македонці, так і місцеве населення.
Словникова робота
Еллінізм – це період в історії країн Східного Середземномор'я між
323 і 30 рр. до н. е., час поширення еллінської культури
на негрецьких землях і її розквіт.
Діадохи – «спадкоємці, наступники царя», командуючі армії Александра Македонського.
Дайте відповідь на питання
1. Які країни та народи ввійшли
до складу створеної Александром імперії?
2. Унаслідок яких подій була
зруйнована Перська держава?
3. Чим закінчився індійський
похід Александра?
4. Що таке еллінізм?
5. Назвіть хронологічні межі
елліністичного періоду.
Комментарии
Отправить комментарий