6 клас. Завдання на 23.05.2025. Географія. Тема: Повторення та узагальнення

Тема: Повторення та узагальнення

Посилання на онлайн-урок - 
Прошу вас прочитати наступний текст:

Історія географії як науки – це захопливий шлях від емпіричного накопичення знань про Землю до формування сучасної, комплексної дисципліни, що інтегрує природничі, суспільні та гуманітарні підходи. Цей шлях охоплює тисячоліття і відображає розвиток людської цивілізації, її потреби та уявлення про світ.

1. Античний світ: Зародження географії (до V ст. н.е.)

Географія в античному світі була нерозривно пов'язана з філософією, математикою та астрономією. Основними рушіями були торгівля, мореплавство, військові походи та прагнення зрозуміти світобудову.

  • Месопотамія та Єгипет: Перші карти на глиняних табличках (Вавилон) і папірусах відображали місцевість, річки, міста. Це були, по суті, перші географічні описи, хоча і без наукового осмислення.
  • Стародавня Греція: Вважається колискою географії як науки.
    • Гомер (IX-VIII ст. до н.е.): Його поеми "Іліада" та "Одіссея" містять численні географічні описи, що відображають уявлення греків про світ.
    • Фалес Мілетський (бл. 624-546 до н.е.): Один з перших, хто спробував пояснити природні явища раціонально, без втручання богів. Вважав Землю плаваючим диском.
    • Анаксимандр Мілетський (бл. 610-546 до н.е.): Створив одну з перших карт світу, відображаючи його як диск, оточений океаном. Ввів термін "ойкумена" (заселена земля).
    • Гекатей Мілетський (бл. 550-476 до н.е.): Автор праці "Опис Землі", що містить детальніший опис відомих земель.
    • Геродот (бл. 484-425 до н.е.): "Батько історії", але також і видатний географ. Його "Історія" містить величезну кількість географічних описів Єгипту, Скіфії, Персії та інших земель, заснованих на особистих спостереженнях та розповідях.
    • Ератосфен (бл. 276-194 до н.е.): Засновник терміна "географія" (землеопис). Вперше досить точно обчислив довжину земного меридіана і, відповідно, окружність Землі, припустивши її кулястість. Створив одну з перших наукових карт світу з паралелями та меридіанами.
    • Гіппарх (бл. 190-120 до н.е.): Вдосконалив картографічні проекції, розробив систему географічних координат (широта і довгота), що значно підвищило точність карт.
    • Страбон (бл. 63 до н.е. – 24 н.е.): Автор 17-томної "Географії", що є енциклопедичним зібранням знань про відомий тоді світ, включаючи фізичну географію, етнографію та історичну географію.
    • Клавдій Птолемей (бл. 90-168 н.е.): Його праця "Географія" (або "Керівництво з географії") містила докладні інструкції з виготовлення карт, списки координат тисяч населених пунктів. Його система геоцентричної будови світу панувала понад тисячу років.

2. Середньовіччя: Застій і нові відкриття (V – XV ст.)

В Європі період Середньовіччя характеризувався занепадом античної наукової думки. Переважали релігійні догми, а картографія часто носила символічний характер (наприклад, Т-О карти). Проте, у цей час значний внесок у географію зробили арабські та китайські вчені.

  • Арабський світ: Арабські вчені зберегли та розвинули спадщину греків. Їхні потреби в торгівлі, паломництві та управлінні великою імперією стимулювали географічні дослідження.
    • Аль-Ідрісі (1100-1165): Створив одну з найточніших карт світу для свого часу ("Табула Роджеріана") та енциклопедичну працю "Книга розваг для того, хто прагне подорожувати по світу".
    • Ібн Баттута (1304-1377): Видатний мандрівник, який подолав понад 120 000 км, описуючи Аравію, Африку, Азію. Його записи є безцінним джерелом географічних, етнографічних та культурних відомостей.
  • Китай: В Китаї географія розвивалася незалежно, особливо в галузі картографії, геодезії та гідрографії.
    • Чжен Хе (1371-1433): Очолив сім морських експедицій в Індійський океан, до берегів Африки та Аравії, що значно розширило географічні знання.

3. Епоха Великих географічних відкриттів (XV – XVII ст.): Новий світ – нова географія

Цей період кардинально змінив уявлення про Землю, підтвердивши її кулястість і значно розширивши ойкумену.

  • Христофор Колумб (1451-1506): Відкриття Америки (хоча він вважав, що дістався Азії) поклало початок новій ері.
  • Фернан Магеллан (1480-1521): Перше навколосвітнє плавання (завершене Хуаном Себастьяном Елькано) остаточно довело кулястість Землі.
  • Васко да Гама (1460-1524): Відкриття морського шляху до Індії навколо Африки.
  • Герард Меркатор (1512-1594): Розробив рівнокутну циліндричну проекцію (проекція Меркатора), яка ідеально підходить для морських карт, оскільки зберігає кути між напрямками. Це був величезний крок у розвитку картографії.

4. XVII-XVIII століття: Розвиток інструментів та експедицій

Зростала точність вимірювань, створювалися нові інструменти.

  • Королівські академії та наукові товариства: У цей період створювалися академії наук (Лондонське Королівське товариство, Паризька академія наук), які фінансували і організовували наукові експедиції.
  • Джеймс Кук (1728-1779): Здійснив три навколосвітні подорожі, відкрив багато островів Тихого океану, склав точні карти, досліджував Австралію, Нову Зеландію. Застосовував наукові методи спостережень.
  • Наукові експедиції: Дослідження Сибіру, Далекого Сходу, Північної Америки.

5. XIX століття: Формування географії як сучасної науки

У XIX столітті географія остаточно відокремлюється від інших наук, формуючи свої власні методи та напрямки.

  • Олександр фон Гумбольдт (1769-1859): "Батько сучасної географії". Його праця "Космос" була спробою універсального опису природи Землі. Він запровадив ідею комплексності, взаємозв'язку природних явищ, заклав основи фізичної географії, кліматології, біогеографії. Здійснив численні наукові експедиції.
  • Карл Ріттер (1779-1859): "Батько сучасної регіональної географії". На відміну від Гумбольдта, він зосереджувався на взаємозв'язках природи і людини в конкретних регіонах, підкреслюючи унікальність кожного місця. Його праця "Землезнавство у відношенні до природи і до історії людства" була основоположною.
  • Розділення географії на фізичну та економічну (соціальну): Під впливом Гумбольдта і Ріттера географія почала диференціюватися.
  • Виникнення геоморфології: Дослідження рельєфу (У.М. Девіс).
  • Виникнення океанографії: Систематичні дослідження океанів (експедиція "Челленджера").
  • Активізація картографії: Розробка нових картографічних проекцій, методів топографічної зйомки.

6. XX століття: Диференціація, інтеграція та кількісна революція

XX століття стало періодом бурхливого розвитку географії.

  • Регіональна географія: Продовжує розвиватися, фокусуючись на комплексній характеристиці регіонів.
  • Теоретична географія: Прагнення до узагальнень, розробки теорій і моделей.
  • "Кількісна революція" (з 1950-х років): Застосування математичних методів, статистики, комп'ютерних технологій для аналізу географічних даних.
  • Формування нових галузей:
    • Геоурбаністика: Вивчення міст.
    • Медична географія: Вплив географічних факторів на здоров'я.
    • Геоекологія: Взаємодія суспільства і природи, екологічні проблеми.
    • Політична географія та геополітика: Вивчення впливу географії на політичні процеси.
  • Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) та ГІС-технології: Революція в зборі, зберіганні, аналізі та візуалізації географічних даних. Це дозволило працювати з величезними обсягами інформації та вирішувати складні просторові завдання.
  • Концепція геосфери, ландшафтознавство: Розвиток інтегративних концепцій, що розглядають Землю як єдину систему.

7. XXI століття: Сучасні тенденції

  • Глобалізація: Вивчення глобальних процесів, їхнього впливу на регіональні та локальні рівні.
  • Сталий розвиток: Географія відіграє ключову роль у розробці стратегій сталого розвитку, вирішенні екологічних та соціальних проблем.
  • Подальший розвиток ГІС та ДЗЗ: Інтеграція з Big Data, штучним інтелектом, машинним навчанням. Доступність геопросторових даних для широкого загалу.
  • Гуманітарна географія: Акцент на суб'єктивному сприйнятті простору, місця, ролі людини в формуванні ландшафтів.
  • Вивчення змін клімату, стихійних лих, урбанізації, міграції.
  • Посилення інтердисциплінарності: Тісна співпраця з іншими науками (економіка, соціологія, біологія, кліматологія).

Отже, історія географії – це історія людського пізнання Землі, від простих описів до складних системних аналізів. Вона еволюціонувала від переважно описової до аналітичної та прогностичної науки, яка сьогодні відіграє ключову роль у розумінні сучасних викликів, таких як зміни клімату, зростання населення, урбанізація та управління ресурсами. Географія залишається однією з найважливіших наук, що допомагає людству орієнтуватися у просторі та взаємодіяти зі своїм середовищем.

Відповісти на питання до тексту письмово:

  1. Які сучасні тенденції у розвитку географії як науки виділяє текст?
  2. Як ГІС-технології та дистанційне зондування Землі змінили збір та аналіз географічних даних?
  3. Яку роль відіграє географія у вирішенні сучасних глобальних викликів, таких як зміни клімату та сталий розвиток?
  4. Чому, на вашу думку, географія залишається однією з найважливіших наук у XXI столітті?
Виконані завдання у письмовому вигляді надіслати фотодокументом на електронну адресу sandreevworkshop@gmail.comПитання, які виникають задавати за телефоном 098-262-68-97.

Строк виконання до 24.05.2025 08.00

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

6 клас. Завдання на 04.09.2024. Географія. Тема: Географія — наука про нашу планету

6 клас. Завадання на 04.12.2024. Географія. Тема: Робота текучих вод

6 клас. Завдання на 05.02.2025 (урок 2, 5). Географія. Тема: Практичне заняття