9 клас. Завдання на 29.05.2025. Географія. Тема: Повторення та узагальнення

Тема: Повторення та узагальнення

Посилання на онлайн-урок - 

Прошу вас прочитати наступний текст:

Національні природні парки (НПП) є однією з найважливіших форм природоохоронних територій у світі, що поєднують збереження унікальних природних комплексів, культурної спадщини, рекреаційну діяльність та екологічну освіту. Їхня історія, еволюція та сучасний стан відображають зміни у ставленні людства до природи та розвиток природоохоронної філософії.

Ідея створення великих територій, де природа залишається недоторканою, виникла в США наприкінєць XIX століття. Це був час інтенсивного освоєння територій та усвідомлення зникаючої дикої природи.

• Передумови:

  • Індустріалізація та урбанізація: Швидкий економічний розвиток призвів до зростання міст, забруднення навколишнього середовища та руйнування природних ландшафтів.
  • Романтизація природи: На тлі індустріалізації зростав інтерес до дикої природи як джерела натхнення та місця для відпочинку.
  • Наукові експедиції: Дослідження диких територій, особливо на заході США, виявили унікальні геологічні та біологічні феномени.
  • Вплив мисливців та натуралістів: Люди, такі як Джордж Кетлін (George Catlin), закликали до створення "великого національного парку", щоб зберегти дику природу та культуру корінних американців.

• Ключові події:

  • Йосемітська долина (США, 1864): Президент Авраам Лінкольн підписав акт про передачу Йосемітської долини та Маріпоса-Гроув штату Каліфорнія з метою їх збереження як громадського парку. Це був перший крок до створення національних парків.
  • Єллоустоунський національний парк (США, 1872): Конгрес США прийняв закон про створення Єллоустоунського національного парку, який став першим у світі національним парком. Його унікальність полягала в тому, що він був створений "для блага та насолоди народу", без передачі під контроль конкретного штату. Це заклало основу для федеральної системи національних парків.

• Ранні цілі:

  • Збереження унікальних та величних природних об'єктів (геологічних формацій, водоспадів).
  • Забезпечення доступу для громадськості та туризму.
  • Охорона дикої природи, хоча спочатку акцент був більше на ландшафтах.

Протягом XX століття концепція національних парків розширювалася, а їхня кількість зростала по всьому світу.

• Розширення філософії збереження:

  • Від "пейзажної" охорони до екосистемної: Спочатку акцент робився на збереженні "красивих" ландшафтів. Згодом прийшло розуміння необхідності збереження цілісних екосистем, включаючи флору, фауну та їхні взаємозв'язки.
  • Роль наукових досліджень: Зростало значення наукових досліджень для розуміння природних процесів та ефективного управління парками.
  • Освіта та інтерпретація: Парки стали місцями для екологічної освіти, де відвідувачі могли дізнатися про природу та важливість її збереження.

• Інтернаціоналізація:

  • Канада (Банфф, 1885): Другий у світі національний парк.
  • Австралія (Королівський Національний Парк, 1879): Третій у світі.
  • Країни Європи та Азії: Концепція поширювалася по всьому світу, адаптуючись до місцевих умов та законодавства. У Швеції, наприклад, національні парки почали створювати вже в 1909 році.

• Формування міжнародних стандартів:

  • МСОП (Міжнародний союз охорони природи, IUCN): Відіграє ключову роль у визначенні та класифікації природоохоронних територій, включаючи національні парки (категорія II). За визначенням МСОП, національний парк — це "велика природна або майже природна територія, призначена для:
    • захисту масштабних екологічних процесів разом з характерними видами та екосистемами;
    • забезпечення екологічно та культурно сумісних духовних, наукових, освітніх, рекреаційних та туристичних можливостей".
  • ЮНЕСКО: Програма "Людина і біосфера" (MAB) та об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО також сприяли міжнародному визнанню та захисту природних територій.

• Розвиток в Україні (в контексті радянського періоду та незалежності):

  • Заповідники: В Україні (у складі СРСР) на початку ХХ століття активно розвивалася мережа природних заповідників, що мали більш суворий режим охорони з обмеженим доступом.
  • Поява НПП: Концепція національних природних парків в СРСР з'явилася пізніше, ніж на Заході. Перший НПП в УРСР – Карпатський національний природний парк – був створений у 1980 році. Це був значний крок, оскільки він поєднував охорону природи з рекреацією, що відрізняло його від заповідників.
  • Стрімкий розвиток після незалежності: Після 1991 року, з отриманням Україною незалежності, відбулося значне розширення мережі НПП. Українське законодавство (Закон України "Про природно-заповідний фонд України") чітко визначило статус та режим НПП.

Сьогодні НПП стикаються з новими викликами та відіграють багатогранну роль.

• Ключові функції та завдання:

  • Збереження біорізноманіття: Охорона рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, цінних екосистем, генетичних ресурсів.
  • Екологічна стабілізація: Підтримка водного балансу, клімату, боротьба з ерозією ґрунтів.
  • Наукові дослідження: Моніторинг природних процесів, вивчення флори і фауни, розробка методів збереження.
  • Екологічна освіта та виховання: Проведення екскурсій, лекцій, семінарів, створення екостежок, візит-центрів для підвищення екологічної свідомості населення.
  • Рекреація та туризм: Забезпечення умов для організованого відпочинку на природі (піші, велосипедні маршрути, кемпінги) з дотриманням принципів сталого туризму.
  • Збереження культурної спадщини: Багато НПП включають території з історичними та археологічними пам'ятками, традиційними поселеннями.

• Зонування території: Більшість НПП мають диференційоване зонування для забезпечення різних функцій:

  • Заповідна зона: Суворий режим охорони, заборонена будь-яка господарська діяльність, окрім наукової.
  • Зона регульованої рекреації: Дозволений обмежений відпочинок та туризм.
  • Зона стаціонарної рекреації: Призначена для розміщення об'єктів туризму та відпочинку (готелі, кемпінги).
  • Господарська зона: Дозволена обмежена господарська діяльність, спрямована на забезпечення функціонування парку та місцевих громад.

• Виклики та проблеми:

  • Антропогенний тиск: Нелегальні рубки, браконьєрство, засмічення, нерегульований туризм, будівництво.
  • Зміна клімату: Впливає на екосистеми парків, змінюючи ареали видів, режими опадів, частоту стихійних лих.
  • Недостатнє фінансування: Обмежені ресурси для охорони, досліджень, розвитку інфраструктури.
  • Конфлікти з місцевим населенням: Потреба в пошуку балансу між охороною природи та економічними інтересами місцевих громад.

• Національні природні парки в Україні:

  • Станом на 2024 рік, в Україні функціонує понад 50 національних природних парків.
  • Вони охоплюють різноманітні ландшафти: Карпати (Карпатський, Сколівські Бескиди, Синевир), Полісся (Шацький, Деснянсько-Старогутський), Лісостеп (Подільські Товтри, Кременецькі гори), Степ (Азово-Сиваський, Меотида), узбережжя морів та річок.
  • Українські НПП відіграють критичну роль у збереженні унікального біорізноманіття, що включає реліктові та ендемічні види, а також ландшафти, що мають міжнародне значення (наприклад, водно-болотні угіддя Рамсарської конвенції).

Національні природні парки пройшли шлях від локальних ініціатив зі збереження "чудес природи" до глобальної мережі комплексних природоохоронних установ. Вони є живим доказом зростаючого усвідомлення людством своєї відповідальності за навколишнє середовище. У сучасному світі НПП не лише виконують функцію "ковчегів" для зникаючого біорізноманіття, а й є лабораторіями для наукових досліджень, центрами екологічної освіти та місцями для сталого відпочинку. Незважаючи на численні виклики, включаючи зміни клімату та руйнівний вплив збройних конфліктів, їхня роль у забезпеченні екологічної безпеки та збереженні природної спадщини для майбутніх поколінь залишається абсолютно критичною.

Питання, які виникають задавати за телефоном 098-262-68-97.