7 клас. Завдання на 21.05.2025. Інформатика. Тема: Повторення та узагальнення

Тема: Повторення та узагальнення

Посилання на онлайн-урок - 

Прошу вас прочитати наступний текст:

Історія текстових комп'ютерних редакторів нерозривно пов'язана з еволюцією комп'ютерів як таких. На зорі комп'ютерної ери, коли машини були громіздкими, дорогими і доступними лише для наукових установ та великих корпорацій, введення даних здійснювалося за допомогою перфокарт або паперових стрічок. Редагування було надзвичайно трудомістким процесом, що вимагав фізичного перекомпонування перфокарт або перфорування нових стрічок.

Перші програми для маніпуляцій з текстом:

• Offline-редагування: Спочатку редагування відбувалося "офлайн". Програмісти готували свої програми на перфокартах, які потім подавалися в комп'ютер для обробки. Якщо виявлялася помилка, потрібно було знаходити відповідну перфокарту, замінювати її або створювати нові.
• Редактори рядків (Line Editors): З появою інтерактивних терміналів у 1960-х роках, таких як телетайпи, з'явилися перші рядкові редактори. Ці редактори дозволяли користувачам взаємодіяти з текстом по рядках. Користувач вводив команди для відображення, зміни або видалення окремих рядків тексту.
  • QED (Quick Editor): Один з перших та найвпливовіших рядкових редакторів, розроблений Батлером Лемпсоном та Дж. Р. Свенсоном у 1965 році для операційної системи Berkeley Timesharing System на комп'ютері SDS 940. QED був інноваційним для свого часу, надаючи функції пошуку, заміни та макросів, що дозволяли автоматизувати послідовності команд. Він став прообразом багатьох наступних редакторів, включаючи Ed.
  • Ed (Editor): Розроблений Кеном Томпсоном у 1971 році для операційної системи Unix. Ed був мінімалістичним, але потужним інструментом, що став стандартом для Unix-систем. Його простота та ефективність дозволяли працювати навіть на повільних терміналах. Ed виконував команди, що застосовувалися до поточного рядка або діапазону рядків.

Ключові особливості та обмеження ранніх редакторів:

• Командний інтерфейс: Усі операції виконувалися за допомогою текстових команд. Користувачеві потрібно було запам'ятовувати численні команди та їхні синтаксис.
• Відсутність візуалізації: Користувач не бачив весь документ одразу. Редагування було схоже на роботу з "чорним ящиком" – ви вводили команди і отримували результат, але не бачили, як зміни впливають на загальний вигляд тексту.
• Рядкова орієнтація: Основним об'єктом маніпуляції був рядок тексту.
• Обмежена функціональність: Функції були базовими: вставка, видалення, заміна, пошук.

З розвитком технологій дисплеїв та збільшенням обчислювальної потужності комп'ютерів, з'явилася можливість відображати на екрані цілі сторінки тексту. Це призвело до революційних змін у взаємодії користувача з текстовими редакторами та появи повноекранних редакторів.

Поява повноекранних редакторів:

• Візуалізація "що бачиш, те й отримуєш" (WYSIWYG - What You See Is What You Get): Хоча повноцінні WYSIWYG-редактори з'являться дещо пізніше, повноекранні редактори стали першим кроком до цього принципу. Користувач міг бачити значну частину документа на екрані та безпосередньо взаємодіяти з ним за допомогою клавіатури, переміщуючи курсор.
• Vi (Visual Editor): Розроблений Біллом Джоєм у 1976 році для Unix-систем. Vi був розширенням Ed, але вже дозволяв відображати вміст файлу на екрані. Його ключовою особливістю були різні режими роботи: командний режим (для введення команд) та режим вставки (для введення тексту). Ця концепція режимів стала відмінною рисою Vi та його наступників. Vi вимагав деякого навчання, але був надзвичайно потужним та ефективним для досвідчених користувачів.
• Emacs (Editor Macros): Розроблений Річардом Столлманом у 1976 році. Emacs був набагато складнішим і розширюваним редактором, написаним мовою Lisp. Він мав широкі можливості налаштування та автоматизації, що дозволяло користувачам створювати власні команди та макроси. Emacs також пропонував інтегроване середовище розробки (IDE) та багато інших функцій, що виходять за рамки простого редагування тексту. Він став культовим серед програмістів та розробників.
• WordStar: Один з найпопулярніших текстових процесорів для персональних комп'ютерів (зокрема, CP/M та MS-DOS) у 1980-х роках. WordStar був одним з перших редакторів, що пропонував широкий набір функцій форматування тексту (жирний шрифт, курсив, підкреслення), а також підтримку друку. Його успіх зробив його де-факто стандартом для офісних документів.
• Multiplan, SuperCalc (та інші табличні процесори): Хоча це не суто текстові редактори, вони мали вплив на розвиток інтерфейсів, оскільки пропонували візуальне редагування даних у вигляді таблиць, що дещо перегукувалося з візуалізацією тексту.

Ключові зміни та інновації:

• Візуальне редагування: Користувач бачив текст на екрані і міг переміщувати курсор для редагування в будь-якому місці.
• Інтуїтивність (відносна): Хоча багато редакторів все ще використовували комбінації клавіш, вони були більш інтуїтивними, ніж рядкові редактори.
• Функції форматування: З'явилися базові можливості форматування тексту, що дозволяло створювати більш привабливі та структуровані документи.
• Розширюваність: Деякі редактори, такі як Emacs, надавали можливості для розширення функціоналу.

Прихід графічного інтерфейсу користувача (GUI) та персональних комп'ютерів Apple Macintosh і Microsoft Windows докорінно змінив ландшафт текстових редакторів, породивши нову категорію програм – текстові процесори.

Текстові процесори та графічний інтерфейс:

• Принцип WYSIWYG (What You See Is What You Get) став стандартом: З GUI, користувачі могли бачити на екрані документ у тому вигляді, в якому він буде надрукований. Це включало шрифти, розміри, кольори, зображення та складне форматування.
• Microsoft Word: Один з найвпливовіших текстових процесорів, який зрештою став домінуючим на ринку. Перша версія для MS-DOS (1983) була текстовим процесором, але справжній успіх прийшов з версіями для Macintosh (1985) та Windows (1989). Word запропонував багатий набір функцій форматування, перевірку орфографії, граматики, вставку зображень, таблиць та багато іншого. Його інтуїтивний інтерфейс з меню, панелями інструментів та мишею зробив його доступним для широкого кола користувачів.
• WordPerfect: До появи Microsoft Word був лідером ринку текстових процесорів, особливо на MS-DOS. Він був відомий своєю потужною функціональністю та ефективністю, хоча його інтерфейс був менш візуальним, ніж у Word.
• MacWrite: Один з перших текстових процесорів для Apple Macintosh (1984), що демонстрував можливості WYSIWYG на ранніх Mac. Він був простим, але ефективним і зіграв ключову роль у популяризації графічних текстових редакторів.
• Документні моделі та об'єктна орієнтованість: Текстові процесори почали використовувати складніші моделі документів, де текст, зображення, таблиці та інші елементи розглядалися як об'єкти, які можна було маніпулювати.

Ключові зміни та інновації:

• Повністю візуальне редагування: Користувач бачив документ у його фінальному вигляді.
• Розширені функції форматування: Можливості форматування значно розширилися, включаючи підтримку різних шрифтів, кольорів, стилів, зображень, таблиць, списків, колонтитулів тощо.
• Інтуїтивний інтерфейс: Використання миші, меню, кнопок та панелей інструментів зробило редактори доступнішими для неспеціалістів.
• Інтеграція з іншими додатками: Текстові процесори почали інтегруватися з іншими офісними додатками, такими як електронні таблиці та презентації.

З поширенням інтернету та збільшенням різноманітності завдань, пов'язаних з текстом, з'явилися нові категорії текстових редакторів, адаптованих до конкретних потреб.

Спеціалізовані редактори:

• Редактори коду (Code Editors): Для програмістів та розробників. Ці редактори пропонують функції, орієнтовані на написання коду:
  • Підсвічування синтаксису: Автоматичне розфарбовування різних елементів коду (ключові слова, змінні, коментарі) для кращої читабельності.
  • Автодоповнення: Пропозиція можливих варіантів коду під час введення.
  • Згортання коду: Можливість приховувати блоки коду для полегшення навігації.
  • Інтеграція з системами контролю версій: Наприклад, Git.
  • Популярні приклади: Sublime Text, Atom, Visual Studio Code, Notepad++, Vim, Emacs (які адаптувалися до нових реалій).
• Редактори розмітки (Markup Editors): Для створення веб-сторінок або документів з використанням мов розмітки, таких як HTML, CSS, Markdown, LaTeX.
  • Markdown-редактори: Стали популярними завдяки своїй простоті та можливості швидкого форматування тексту для вебу.
• Текстові редактори для мінімалістів (Distraction-Free Editors): Призначені для фокусування на написанні тексту без відволікаючих елементів інтерфейсу.
  • Full-screen mode: Повноекранний режим, що приховує всі елементи робочого столу.
  • Спрощений інтерфейс: Мінімум кнопок та меню.
  • Приклади: WriteRoom, OmmWriter.

Онлайн-текстові редактори та хмарні технології:

• Google Docs: Революціонізував спільну роботу над документами. Дозволив декільком користувачам одночасно редагувати один і той же документ у реальному часі. Зберігання документів у хмарі, доступ з будь-якого пристрою та автоматичне збереження.
• Microsoft Office Online: Веб-версії програм Microsoft Office, що надають схожі функції з Google Docs.
• Zoho Docs, LibreOffice Online: Інші приклади онлайн-офісних пакетів.
• Collaborative editors (наприклад, Etherpad): Спеціалізовані онлайн-редактори для спільної роботи, часто використовуються для проведення мозкових штурмів або швидкого створення спільних нотаток.

Ключові зміни та інновації:

• Спеціалізація: Редактори стали більш сфокусованими на конкретних завданнях (програмування, веб-розробка, наукові публікації).
• Хмарні технології: Дозволили спільну роботу, доступ з будь-якого місця та автоматичне збереження.
• Мобільні додатки: З появою смартфонів та планшетів з'явилися мобільні версії текстових редакторів, що дозволяють працювати з текстом "на ходу".

Сучасні текстові редактори продовжують розвиватися, інтегруючи нові технології та відповідаючи на зростаючі потреби користувачів.

Штучний інтелект (ШІ) та машинне навчання:

• Інтелектуальна перевірка правопису та граматики: Сучасні інструменти перевірки не лише виправляють помилки, але й пропонують стилістичні покращення, перефразовують речення, покращують читабельність.
  • Grammarly, LanguageTool: Популярні сервіси, що використовують ШІ для аналізу тексту.
• Автоматичне доповнення та передбачення тексту: ШІ допомагає швидше писати, пропонуючи наступні слова або фрази.
• Генерація тексту: Деякі інструменти ШІ можуть генерувати цілі абзаци або статті на основі заданих параметрів.
• Переклад: Інтегровані функції перекладу.
• Резюмування: ШІ може допомогти скоротити довгі тексти.

Розширені можливості та тенденції:

• Гібридні редактори: Поєднують функції текстового процесора, редактора коду та інструментів для спільної роботи.
• Інтеграція з іншими сервісами: Текстові редактори інтегруються з календарями, системами управління проектами, платформами для відеоконференцій тощо.
• Розширена підтримка Markdown: Markdown стає дедалі популярнішим як універсальний формат для швидкого форматування тексту.
• Збільшення уваги до доступності: Редактори стають більш доступними для людей з обмеженими можливостями (екранні читалки, налаштування контрастності).
• Конфіденційність та безпека: Збільшується увага до захисту даних користувачів.
• Крос-платформність: Редактори доступні на різних операційних системах (Windows, macOS, Linux) та в веб-браузерах.

Отже, історія текстових комп'ютерних редакторів – це історія безперервної еволюції, що відображає прогрес у розвитку комп'ютерних технологій та зростаючі потреби користувачів. Від примітивних рядкових редакторів до інтелектуальних текстових процесорів з підтримкою ШІ, цей шлях був позначений інноваціями, які зробили роботу з текстом легшою, ефективнішою та доступнішою для мільйонів людей по всьому світу. Майбутнє обіцяє ще більше інтелектуальних функцій, подальшу інтеграцію та адаптацію до нових способів взаємодії людини з комп'ютером.

Відповісти на питання до тексту письмово:

1. Чому Microsoft Word став домінуючим текстовим процесором на ринку?
2. Які нові функціональні можливості з'явилися з приходом графічного інтерфейсу користувача в текстові редактори?

Виконані завдання у письмовому вигляді надіслати фотодокументом на електронну адресу sandreevworkshop@gmail.com. Питання, які виникають задавати за телефоном 098-262-68-97.

Строк виконання до 22.05.2025 08.00